Гпк украины с комментариями на русском языке
Dating > Гпк украины с комментариями на русском языке
Download links: → Гпк украины с комментариями на русском языке → Гпк украины с комментариями на русском языке
Частное определение суда кассационной инстанции 108 Статья 351. Решение суда 81 Глава 4 РАССМОТРЕНИЕ СУДОРОГ ДЕЛ О ПРИЗНАНИИ ФИЗИЧЕСКИЙ ЛИЦА БЕЗВІСНО ОТСУТСТВУЮЩЕЙ ИЛИ ОБЪЯВЛЕНИЕ ЕЕ УМЕРШЕЙ 81 Статья 246. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження Стаття 189. Заявление об обеспечении доказательств подается в суд, в производстве которого находится дело. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу Стаття 100. Гражданский процессуальный кодекс Гражданский процессуальный кодекс Украины с изменениями от 13. Лицам, участвующим в деле, судом бесплатно обеспечивается перевод на язык судопроизводства той части судоговорения, которая происходит на другом языке. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання цивільного судочинства 1. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів , прав та інтересів , інтересів держави. Законодавство про цивільне судочинство 1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до. Якщо , згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні , чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Право на звернення до суду за захистом 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Способи захисту, які застосовуються судом 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси , права та інтереси , державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом 1. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, , мовних та інших ознак. Гласність та відкритість судового розгляду 1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений про час і місце розгляду своєї справи. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням , з метою , запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні , а у разі необхідності - , , і. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судочинства. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану в , яка оголошується негайно. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і допускаються на підставі за наявності згоди на це. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи 1. Суд вирішує справи відповідно до , законів України та , згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені та законами України. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта , вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції , суд звертається до для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. У разі невідповідності правового акта закону України або , згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини аналогія закону , а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства аналогія права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює , їх , попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Диспозитивність цивільного судочинства 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням чи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі та інших осіб, які беруть участь у справі. Таке право мають також особи за винятком тих осіб, які не мають , в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Право на правову допомогу 1. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень 1. Обов'язковість судових рішень 1. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ 2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку , та. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог 1. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду 1. Цивільні справи у розглядаються одноособово , який є і діє від імені суду. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного і двох , які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Цивільні справи у розглядаються колегією у складі трьох суддів, з числа яких визначається в установленому законом порядку. Цивільні справи у розглядаються колегією у складі суддів. Під час перегляду , чи у зв'язку з суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені одноособово або колегіально. Порядок вирішення питань колегією 1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із не має права утримуватися від голосування та підписання чи. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Підстави для відводу 1. До не можуть входити особи, які є членами або близькими родичами між собою. Недопустимість повторної участі в розгляді справи 1. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача 1. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо: 1 він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі; 2 з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань. Участь , , , у судовому засіданні при відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу. Заяви про самовідводи та відводи 1. За наявності підстав, зазначених у , і , , , , , зобов'язані заявити самовідвід. На підставах, зазначених у , і , , секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід. Відвід самовідвід повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх. Заявляти відвід самовідвід після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу самовідводу стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Порядок вирішення заяви про відвід 1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку. Заява про відвід кільком або всьому вирішується простою більшістю голосів. Наслідки відводу суду 1. У разі задоволення судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим. У разі задоволення заяви про відвід комусь із або всьому , якщо справа розглядається колегією , справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії без участі відведеного або іншим складом. Якщо після задоволення відводів самовідводів або за наявності підстав, зазначених у , неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення справи в порядку, встановленому цим Кодексом. УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ § 1. Особи, які беруть участь у справі Стаття 26. Склад осіб, які беруть участь у справі 1. У справах особами, які беруть участь у справі, є , , сторін та третіх осіб. У справах та особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, , брати участь у судових засіданнях, подавати , брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також , , , заявляти клопотання та , давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з , знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис , робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати і , користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Цивільна процесуальна правоздатність 1. Здатність мати цивільні , , заявника, заінтересованої особи цивільна процесуальна правоздатність мають усі і. Цивільна процесуальна дієздатність 1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні та виконувати свої в суді цивільна процесуальна дієздатність мають , які досягли , а також. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах або. У разі реєстрації шлюбу , яка не досягла , вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у , встановленому цим Кодексом, надано. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути і , а також держава. Процесуальні права та обов'язки сторін 1. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Сторони можуть укласти на будь-якій стадії цивільного процесу. Кожна із має право вимагати в частині, що стосується цієї сторони. Заявник та заінтересовані особи у справах мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів 1. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і або відповідачів процесуальна співучасть допускається, якщо: 1 предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2 права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3 предметом спору є однорідні права і обов'язки. Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів 1. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши до однієї чи обох. Ці особи мають усі. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом , якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог 1. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені третьої особи, перебування або та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі. Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє. У разі смерті , , заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної або на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив. Участь у справі представника 1. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також захищають у суді відповідно їхні батьки, , чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також , можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Права, свободи та інтереси особи, яка , захищає , призначений для. Права, свободи та інтереси особи, яка померла або , якщо спадщина ще ніким не , захищає виконавець або інша особа, яка вживає заходів щодо. Особи, які можуть бути представниками 1. Представником у суді може бути або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має і належно на здійснення в суді, за винятком осіб, визначених у. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої , або беруть участь у справі на другій стороні. Особи, які не можуть бути представниками 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як , , , ,. Документи, що посвідчують повноваження представників 1. Повноваження як представника можуть також посвідчуватись ордером, , або. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені , приєднуються до справи. Повноваження представника в суді 1. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні. У разі відмови від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб 1. Органи державної влади та можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб 1. Органи та інші особи, які відповідно до звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають , в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду. Органи державної влади та , які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені , а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті. Інші учасники цивільного процесу Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу 1. Учасниками цивільного процесу, крім , є , , , , , ,. Секретар судового засідання 1. Секретар судового засідання: 1 здійснює ; 2 перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це ; 3 забезпечує ; 4 веде ; 5 оформлює матеріали справи; 6 виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання. Судовий розпорядник: 1 забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього ; 2 з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання; 3 оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; 4 слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; 5 виконує розпорядження про приведення до , ; 6 під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали і передає до суду; 7 запрошує до залу судового засідання та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги; 8 виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справи. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників цивільного процесу. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, у випадках, встановлених законом, а також на. За або за з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом. Особи, які не підлягають допиту як свідки 1. Не підлягають допиту як : 1 , а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати ; 2 особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості; 3 священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 4 - про обставини питань, що виникли під час ухвалення рішення чи. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника. Особи, які мають право відмовитися від давання показань 1. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим , і внесена до. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності - роз'яснити його. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформляється. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з , а також іншими , за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи. Експерт має право: 1 знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження; 2 заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; 3 викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання; 4 бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження; 5 задавати питання , та ; 6 користуватися іншими правами, встановленими. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на. Експерт може відмовитися від давання , якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою. За завідомо або за експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за для надання безпосередньої технічної допомоги фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості , у разі потреби надавати суду технічну допомогу. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання , та , звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості , на оплату виконаної роботи та на. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається за заявою. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За або за перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом. Особа, яка надає правову допомогу 1. Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається за заявою. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень , , їхніх , допитаних як , показань свідків, , , зокрема звуко- і відеозаписів,. Належними є , які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги , які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Підстави звільнення від доказування 1. Обставини, визнані та іншими , не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у , що , або обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників 1. Показання - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Письмовими є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням , має право вимагати подання оригіналу. Речовими є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять про обставини, що мають значення для справи. Висновок - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ Стаття 67. Види процесуальних строків 1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом.
Last updated
